14:03 "ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ" | |
На шляху до незалежності український народ завжди приносив у жертву своїх найкращих синів і дочок. Останніми у цьому довгому списку стали герої Небесної Сотні. Саме вони зуміли рішуче стати до боротьби із злом, заплативши за перемогу надвисоку ціну – власне життя. То чи може бути забутою кров героїв, пролита на вулицях Києва? Чи можемо ми, живі, забути невинно убієнних? Можлива лише одна відповідь – Ні! Підтвердженням цього стало вшанування героїв Небесної Сотні у нашій школі 20 лютого 2015 року. Педагог – організатор Болдіна І.В. . провела виховний захід-реквієм "Герої не вмирають!" Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували (без чиновницької тяганини та церковних постулатів) – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом. Аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… А сотню вже зустріли небеса… Летіли легко, хоч Майдан ридав. І з кров’ю перемішана сльоза.... А батько сина ще не відпускав. Й заплакав Бог, побачивши загін – Спереду – сотник, молодий, вродливий, І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній – сивий-сивий. І рани їхні вже не їм болять… | |
|
Всього коментарів: 0 | |